Категорії

Введіть ваш e-mail для підписки:

Наша кнопка


М.Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях. «Руська трійця». «Веснівка». Інтегрований урок-презентація у 9 класі.

Тема. М.Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях. «Руська трійця». «Веснівка».

Мета: ознайомити учнів із найважливішими фактами життя і творчості поета;через осмислення діяльності та поезії М.Шашкевича допомогти учням осягнути його внесок в українську культуру;сформувати у свідомості школярів уявлення про художній феномен літератора в контексті доби; вдосконалювати навички роботи учнів із друкованими і електронними інформаційними джерелами; розвивати зв’язне мовлення, увагу, пам’ять; виховувати любов до рідної мови, повагу до людей, які жили і працювали заради загального добра,плекати громадянську гідність дев’ятикласників.

Тип уроку: оглядове вивчення теми.

Форма уроку: інтегрований урок-презентація.

Обладнання: портфоліо проекту, портрети поетів «Руської трійці»,збірки поезій М.Шашкевича,таблички на партах із зазначенням груп, бейджики, пюпітр із написом «Точка зору», контрольні картки оцінювання, аудіозапис «Симфонії №5» Л.Бетховена.

Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, бесіда, виразне читання поезій; дослідницька робота в групах, усні виступи учнів, презентація міні-проектів, метод «Точка зору».

Методичний коментар.   Учитель заздалегідь дає завдання групам,консультує щодо діяльності на кожному з основних етапів підготовки проекту, як-от: формування соціально значущої проблеми, планування, збір, опрацювання та систематизація інформації, змістове наповнення, презентація, самооцінка та самоаналіз.

Під час презентації міні-проекту однієї групи учасники інших груп готують відповіді на запитання,що їх завчасно склав учитель.

Завдання: «Історикам», «біографам»: підготувати проект «Не неволі син», на основі аналізу рекомендованих джерел осмислити й висвітлити громадську діяльність Маркіяна Шашкевича.

«Теоретикам»: підготувати проект «Руська трійця». «Русалка Дністровая» як літературне явище.

«Літературознавцям», «літературним критикам»: підготувати проект «І прадіди в струнах бандури живуть» (визначити основні мотиви лірики поета).

«Декламаторам»: підготувати виразне читання поезії М.Шашкевича та творів,присвячених поетові.

«Мистецтвознавцям»: дібрати мелодії, репродукції картин, суголосні настроєвості поезій М.Шашкевича; розповідь про створення його портрета.

Епіграф: «Коли б він був лише поетом, а не був діячем, борцем, – не було б «Руської трійці», не було б «Русалки Дністрової». Бо одна справа – писати твори, хай навіть гарні, сміливі, а інша – кинути виклик існуючим суспільним холодинам, дати громадянству нові кличі та ідеї» (О.Петраш.)

Перебіг уроку

  1. I.                   Повідомлення теми й мети уроку.

Слово вчителя (у супроводі мелодії «Ave Maria» Ф.Шуберта). Оглядаючись сьогодні на непростий шлях нашої культури, мови, літератури, з вдячністю згадуємо невтомних трудівників,про котрих говорять лаконічно: «вони були першими». Бо шана тому вічна,хто на досвітку нової доби прокладав стежину для майбутньої широкої дороги і не згинався під негодами.

Доля Галичини – невід’ємної частини України – у першій половині XIX ст. була особливо тяжкою. За влучним висловом  І.Франка, «світанок українського народного відродження був довгий і морозний». У тодішніх безпросвітних умовах австро-угорської монархії з’явилась і передчасно погасла «зірничка розсвіту» – Маркіян Шашкевич. Відгукнувшись на поклик нового часу,ввібравши в себе волелюбні прагнення слов’янського світу, Шашкевич першим став супроти несправедливості австро-угорського абсолютизму: «Вирвеш ми очи і душу ми вирвеш: а не візьмеш милости і віри ми не візьмеш…бо руске ми серце і віра руска».

Наше завдання – осягнути велич громадянського подвигу письменника М.Шашкевича в контексті доби,простежити найважливіші події його короткого і драматичного життя та факти творчої біографії,осмислити значення його творчості,громадської діяльності.

Робота з епіграфом.   Прочитайте слова, взяті за епіграфи до уроку, прокоментуйте їх.

Проблемні запитання.   Чи може життя і творчість М.Шашкевича бути взірцем для наслідування? Чи справді одна сильна,національно свідома творча особистість може протистояти цілій несправедливій суспільній системі?

  1. II.                Опрацювання навчального матеріалу.

Презентація міні-проекту групи  «істориків» і «біографів»

«Не неволі син»

♦  Схарактеризуйте історичні умови, в яких жив і творив Шашкевич. Якою була доля поета?

1-й «Історик». Галичина, де народився і працював М.Шашкевич, у першій половині XIX ст. належала до найреакційнішої в Європі Австро-Угорської імперії, «багна гнилого між країв Європи» за словами І.Франка. Коли у 1772 році, після першого поділу Речі Посполитої, Галичина потрапила під владу австрійської монархії,та навіть не знала, кого вона «приручила». Польські магнати твердили, що це «споконвічна Польща», запопадливі німецькі колонізатори прагнули визнання,що це землі німецькі; самі ж галичани на ознаку єдності з матір’ю Руссю називали себе русинами.

2-й «історик». Австро-угорський уряд всіляко пригнічував трудове українське населення,намагався знищити його культурні цінності. В школах було заборонене викладання українською мовою, провадилися полонізація та онімечення українського населення, нестерпним був тягар панщини,страшним лихом для селян була рекрутчина,бо хто прослужив у війську 24 роки, тому надаремне пропадала не лише молодість, а й усе свідоме життя.

3-й «історик». У перших десятиріччях XIX ст. все ж маємо окремі спроби стати на захист рідної культури. В міру своїх переконань і суспільних можливостей галицька інтелігенція намагалася «просвітити» народ,висувала свої концепції про руську мову та її історичний п’єдестал поміж інших слов’янських мов.

Блукаючи навпомацки,ці учителі самі шукали істини і нерідко зневірювалися ще на початку дороги. Серед тих, хто частково прислужився справі західноукраїнського відродження,можемо назвати Івана Могильницького, Івана Лаврівського, Йосифа Левицького, Йосифа Лозинського. Однак майже суцільним облогом лежало галицьке культурне поле аж до появи «Руської трійці» на чолі з Шашкевичем.

Декламатор.

Земний уклін вам,хто відстояв

Свій вік,

свій дім,

свій чесний хліб…

Не онімечили святої,

Не спольщили, хоча й могли б.

Ми ладні руки цілувати

Тому, хто у страшній порі

Зберіг для нас дзвінкі Карпати

І мову голубу зберіг.

1-й «біограф» (Звучить початок симфонії №5 Л.Бетховена.) 6 листопада 1811 року в селі Підліссі Золочівського повіту на Львівщині в садибі свого діда священика Романа Авдиковського народився хлопчик Маркіян. Тут, виростаючи серед селянської дітвори, він пізнавав народні звичаї і назавжди щиро покохав чарівну рідну мову. Часто хлопець гостював у сусідньому селі Княжому, де його батько був священиком.

Сім’я Шашкевичів складалася ще з шести, крім найстаршого Маркіяна, дітей: Миколи, Антона, Йосифа, Захарія, Марії та Юлії.

Вчився Маркіян спочатку в сільського дяка, потім у Золочівській школі, згодом – у гімназіях Львова та Бережан. Оскільки рідна мова у цих закладах переслідувалася,а Шашкевич її дуже любив змалку, О.Петраш, припускає, що «може, саме у ті дні понурі» з’явилися в душі юнака перші спалахи бунту проти брутального духовного гніту, кривди, що вилилися потім у гордих акордах – «Руська мати нас родила» та «Ти не неволі син…»

2-й «біограф». З 1829 року Маркіян вчився у Львівській духовній семінарії, яка розміщувалася у будівлі старого монастиря, де було дуже вогко. Можливо, саме звідси початки туберкульозу,який рано загнав у могилу митця. У 1830 році М.Шашкевич був виключений із семінарії за «вільнодумство». Батько навіть зрозуміти не хотів, що син не винен,не прийняв Маркіяна до себе, кинув напризволяще. На щастя, не відцурався дядько Захар Авдиковський. За його протекцією Маркіян почав підробляти переписуванням книг, працювати в бібліотеці Оссолінських. Жага до знань заставляла Маркіяна самостійно вивчити старослов’янську мову, відвідувати лекції в університеті.

монета

 

3-«біограф». У1833 році Шашкевич поновився у семінарії. Тоді ж він і організував гурток «Руська трійця». Спочатку сюди входили тільки троє друзів – Шашкевич, Вагилевич, Головацький, але згодом приєдналися й інші.

У 1835 році сміливий Шашкевич виголосив у семінарії українською мовою промову з нагоди якогось ювілею. Його виступ був зустрінутий дуже схвально, і одразу ж знайшлися послідовники.

Наступного року М.Шашкевич видав брошуру «Азбука і абецадло». Надрукувати цю не менш важливу від «Русалки Дністрової» річ йому допоміг Я.Головацький. Брошура мала на той час небувалий тираж – 300 примірників. Але головним був науковий зміст публікації,те,що Шашкевич надзвичайно вдало розвіяв міф, що латинськими буквами чи польським алфавітом можна передати українські звуки ш, ч, дж, дз. З жовтня 1836 року Шашкевич – священик почав виголошувати у церкві проповіді виключно українською мовою. Це вже був виклик і випробування не тільки його сміливості, але й для всієї нації. О.Гончар з цього приводу писав: «Шашкевич та його товариші – як духовні особи – одночасно виголосили у трьох львівських церквах проповіді українською мовою. Це було вперше,і було відповіддю тим, хто намагався онімечити і сполонізувати українське місто. А важливий той факт ще й тим, що було не тільки кому проповідувати рідне слово, а й було кому слухати».

4-й «біограф». 1836 рік для М.Шашкевича взагалі був надзвичайно урожайним. Він  укладав першу в Україні «Читанку для діточок в народних училах руських». Слово «читанка», до речі, теж запроваджене цим письменником.

У тому ж 1836 році члени «Руської трійці» підготували «Русалку Дністровую» – третю свою збірку. Ця книга, за словами Івана Франка, «… хоть і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, була свого часу явищем наскрізь революційним…»

Яскрава особистість,непересічний діяч,талановитий митець Маркіян Шашкевич прожив лише 32 роки. Останні дні життя Маркіяна були особливо тяжкими. Шашкевич повністю осліп. Помер митець 7 червня 1843 року. Спочатку його поховали в Новосілках на Золочівщині, але через 50 років прах перенесли на Личаківське кладовище у Львові.

?     Яким ви уявили образ Маркіяна Шашкевича як поета,громадянина?

Презентація міні-проекту групи «теоретиків»

«Руська трійця», «Русалка Дністровая» як літературне явище.

♦  Назвіть представників «Руської трійці». Схарактеризуйте їхню діяльність. З’ясуйте епохальне значення першої західноукраїнської книжки «Русалка Дністровая».

1-й «теоретик». Після поновлення у 1833 році в семінарії М.Шашкевич організував гурток «Руська трійця», у який увійшло двоє його друзів – Іван Вагилевич та Яків Головацький. Зблизили їх любов до рідного краю,глибокий інтерес до життя простого люду й захоплення ідеєю національного відродження. Всі троє писали вірші,збирали фольклорні твори. Друзі всюди ходили разом, працювали в бібліотеках, відвідували університетські лекції, бували в церкві, вели між собою нескінченні бесіди українською мовою.

Гурток «Руська трійця» ставив собі за мету шляхом поширення в народі освіти, видання художніх творів і доступних малоосвіченому люду науково-популярних праць досягти національного відродження Галичини, вибороти громадянські права, відновити єднання з Наддніпрянською Україною.

Гуртківці «Руської трійці» збирали усну народну творчість,укладали рукописні збірки,дещо друкували у польських збірках,вивчали історію України, готувалися працювати серед народу, нести йому знання засобами рідної мови.

2-й «теоретик». «Русалка Дністровая» – книжка, що вийшла у світ наприкінці 1836 року, але видання її позначено 1837 роком,який і став всіма визнаною датою народження нової української літератури в Галичині. На звороті титульної сторінки збірки наведено слова видатного чеського вченого Я.Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні,розквітає надія». Тираж збірки становив усього одну тисячу примірників, але тільки двісті в той час дійшло до читача. Решту уряд конфіскував,і книга пролежала в підвалах поліції понад десять років. Лише після революції 1848року продаж її дозволено.

3-й «теоретик». Зміст альманаху «Русалка Дністровая»:

Відкрився «Передслів’ям» (передмовою) М.Шашкевича, де автор доводив,що руська (українська) мова не є діалектом польської,а самобутньою мовою великого народу, закликав до єднання всіх частин розірваної нації, до праці на благо народу.

Багато місця відведено фольклорним творам, зібраним самими укладачами або взятими з різних збірок.

Оригінальні вірші (М.Шашкевича – 6; Я.Головацького – 1; І.Вагилевича – 2).

Оповідання М.Шашкевича «Олена», у якому відображено боротьбу народу проти поневолювачів.

Переклади зі слов’янських літератур.

«Русалку Дністровую І.Франко назвав «явищем наскрізь революційним».

«Пиши, як чуєш, а читай, як видиш» – фонетичний правопис, яким надруковано «Русалку Дністровую».

Декламатор.

Слово до чтителей руського язика

Дайте руки,юні други.

Серце к серцю най припаде.

Най щезають тяжкі туги,

Ум,охота най засяє.

 

Разом,разом,хто сил має,

Гоніть з Русі мраки тьмаві;

Зависть най нас не спиняє, -

Разом к світлу, други жваві!

 Якою була роль «Руської трійці» у духовному національному відродженні? У чому полягає епохальність «Русалки Дністрової»?

Презентація міні-проекту

групи «літературознавців» і «літературних критиків»

«І прадіди в струнах бандури живуть»

♦   Визначити основні мотиви творчості  М.Шашкевича. «Веснівка» – шедевр громадянсько-інтимної лірики М.Шашкевича.

Інсценізація фрагмента твору Лесі Українки «Божа іскра». Дійові особи: ворог, прихильники, поет.

Ворог.  Геть їх ,поетів! Навіщо їх співи?

Хто тепер слухать їх рад?

Нас оглушили вже «тихі мотиви»,

«Снів» тих, «фантазій», «балад».

Прихильники.

Ні,не стихайте, солодкії співи,

Всяк із нас їх слухати рад,

Любо колишуть нас тихі мотиви

«Снів» тихих, «мрій» та «балад».

Тільки навіщо той смуток і туга,

Все ж бо і так ми сумні.

Хай нас колишуть, як пестощі друга,

Ваші лагідні пісні.

Поет.

Годі, вам гурт ворогів і прихильних,

Марні слова промовлять.

Краще ідіть ,научіть божевільних,

Як їм притомними стать.

Бачили ви, як велике багаття

Кида вогонь аж до хмар?

«Божая іскра» – то тяжке прокляття,

Дикий і лютий пожар.

Вогнища того не може людина

Ні запалить,ні згасить,

В кого ж запала хоч іскра єдина, -

Вік її буде носить.

1-й «літературознавець». «Божа іскра» запалала в душу Маркіяна Шашкевича, хоч його творча спадщина кількісно порівняно невелика, а за життя поета з його художніх творів було надруковано близько десяти. Пізніше, вже після смерті письменника, коли хвиля за вільний розвиток української культури піднеслася значно вище,його літературний доробок став дуже популярним, а тому окремі твори часто з’являлися в альманахах, збірках, журналах та газетах.

2-й «літературознавець». Епоха романтизму, до якої належав М.Шашкевич, ставила перед літературою нові проблеми, зв’язані з розкріпаченням людської особистості. Однією з найхарактерніших рис романтизму було звернення до історичного минулого.

Кого ж бачить поет на історичних дорога народу? Преславного гетьмана Хмельницького, мужнього козацького ватажка Наливайка, гордих переможців над полчищами Болеслава Кривоустого.

1-й «історик».  Вірш «Хмельницького обступленіє Львова» має історичну основу, у ньому йдеться про достовірні події – облогу галицької столиці, де засіли польські пани,військами Б.Хмельницького у 1848 році. Факт викупу золотом і сріблом, що його зібрала шляхта для гетьмана-переможця, теж історичний.

2-й «літературознавець».  Вірш написаний у формі народного героїчного епосу – історичний дум. Поезія сповнена мажорним акордом тріумфальної радості,історичної слави.

Декламатор.   Виразне читання поезії «Хмельницького обступленіє Львова».

3-й «літературознавець».  У поезії «О Наливайку» йдеться про нещасливу битву цього легендарного ватажка з польською шляхтою під Білою Церквою та Острим Каменем. Але для польського гетьмана Станіслава Жолкевського це – піррова перемога: він зазнав таких втрат,що не насмілився навіть переслідувати повстанців. Звідси й оптимістичний тон поезії,возвеличення козацького війська.

4-й «літературознавець».  Цей вірш і за формою, і за змістом нагадує українські історичні пісні. Він сповнений романтикою козацької звитяги: бачимо тут і пороги ревучого Дніпра, і триста човнів-чайок, чуємо, як іржуть «бистрії коні», відчуваємо рвучкий степовий вітер, ніби самі йдемо степом, часто вкритим димовою завісою від вистріляних з козацьких гармат ядер.

Основна ідея твору – уславлення героїв, які йдуть у бій за Україну,за рідну землю.

Вірші «О Наливайку» та «Хмельницького обступленіє Львова» побачили світ, були надруковані у сторіччя від дня народження поета; за життя автора вони поширювалися у списках. Історичні твори М.Шашкевича стали увертюрою до теми сучасності.

5-й «літературознавець».  Найяскравіше національний патріотизм Шашкевича виявився у поетичному уривку про рідну мову. Вороги заперечували українське слово,висміювали «хлопську» культуру, і це глибоко обурювало поета. Існуванням уривка треба завдячувати Я.Головацькому. В 1846 році він особисто шкодував, що не зміг запам’ятати «дуже красної думки» Шашкевича, яка починалася словами: «Вздовж, поперек зійди світом». Пригадав лише кілька рядків, знаних сьогодні під заголовком «Руська мова». Літературознавці небезпідставно називають його програмним Шашкевичевим віршем.

Декламатор.

Руська мова

Руська мати нас родила,

Руська мати нас повила,

Руська мати нас любила,

Чому ж мова єй не мила?

Чом ся нев встидати маєш?

Чом чужую полюбляєш?

«Критик».  Шедевром громадянсько-інтимної лірики Шашкевича заслужено вважається його «Веснівка». М.Максимович відзначає, що вона найкраща з поезій «Русалки Дністрової». Як епіграф до другої частини статті «Критичні письма о галицькій інтелігенції» (1878) І.Франко повністю використав «Веснівку». У виданні М.Пачовського «Ілюстроване українсько-руське письменство в життєписах» (1909) лише цей твір репрезентує красу Шашкевичевої художньої спадщини.

Декламатор.  Читає поезію «Веснівка».

●  Ідейно-художній аналіз поезії. Бесіда за питаннями:

?  З чим у вас асоціюється весняна пора року?

?  Чому весна – це відродження всього нового, доброго?

?  Які сьогодні умови притаманні ранній весні? Що про це зазначено у творі?

?  Чому Шашкевич називає весну матінкою?

?  З яким проханням квітка звернулась до нені?

?  Від чого застерігала весна красуню?

?  Про що свідчить закінчення поезії?

?  Яким настроєм пройнята «Веснівка»? Музикою якого характеру можна передати зміст твору?

?  Визначте особливості романтизму в поезії, наводячи переконливі обґрунтування.

?  Визначте художні особливості твору.

Звертання: «Нене рідная!», «Доню голубко!»

Риторичні оклики: «Нене рідная!», «Доню голубко!», «Весь світ до себе!»

Порівняння: «була,як сонце,ясна,як зоря,красна».

Зменшувально-пестливі слова: «ненько», «раненько», «любко», «личко», «голівонька», «листоньки».

Метафори: «вихор свисне», «мороз потисне», «буря загуде», «краса змарніє», «личко зчорніє».

?  З якою метою М.Шашкевич написав «Веснівку»?

5-й «літературознавець».  Алегорична спрямованість твору.

Квітка просить весну дати їй таку долю, щоб вона зацвіла, весь луг скрасила, щоб була «як сонце, ясна, як зоря, красна…»

Звичайно ж, веснівка алегорична. В ясній долі Шашкевич уявляв майбутнє України. У долі нашої країни поет передбачає і вихор, і мороз, і бурю. Пророцтво Шашкевича повністю збулося: мороз притиснув – «і краса змарніла». Україна втратила свій національний колорит,стала безликою під пресом тоталітарного режиму.

Веснівка письменника завершується сумно: «Жаль серцю буде». Цей сум і досі проймає наші серця.

«Критик».  Абсолютно позбавлений публіцистичності, вірш «Веснівка» криє в собі політичний підтекст.

Символіка часто має чимало інтерпретацій. Дехто вважає, що поет описав свою долю,віщуючи їй передчасний кінець. Згідно іншої думки Шашкевич при створенні образу квітки мав на увазі виключно культурні прагнення. «Він, – заявляє М.Пачовський, – гадав про свої перші праці на полі руського письменства, про свою книжку «Русалку Дністровую…»

У «Веснівці» якнайтісніше переплетене індивідуальне з громадським. А.Халімончук припускає,що в образі квітки поет розумів діяльність усієї «Руської трійці», котра в несприятливих умовах прагнула «скрасити луг» рідної культури.

?  Назвіть основні мотиви творчості Маркіяна Шашкевича.

Презентація міні-проекту

групи «мистецтвознавців».

?  Які враження справила на вас поезія М.Шашкевича? Як ви відтворили б його засобами мистецтва?

1-й «мистецтвознавець».  Обставини склалися так, що не залишилося жодного прижиттєвого портрета письменника. Художник М.Івасюк малював свій портрет Шашкевича з його рідного сина, коригуючи окремі риси, які підказували знайомі письменника, котрі його пам’ятали живим. Відома гравюра Вільгельма Гехта, рисунок Тшемеської-Губерової та інших авторів. Найбільше відома репродукція портрета І.Труша (1911), котрий за модель для портрета Шашкевича взяв громадського діяча Т.Лежегубського, який, як вважалося, був дуже подібний до письменника.

Декламатор.  Читає вірш Б.Стельмаха «Роман Безпалків малює Шашкевича».

Збилася Україні

з пліч снігобіла хустка:

«Як в полі слідів не лишу,

подумає світ, що то пустка…»

До обрію ген – нікого,

і навіть Підлисся – за рамою

Виводять у світ Маркіяна

очі сповиті знетямою.

Рушає в сніги Шашкевич.

правицю об серце гріє:

«О Україно кохана!

О Приснодіво Маріє!..»

Ішов би по санній дорозі –

вилизали фірмани,

Аж ні – убік його тягне

постать якоїсь помани. –

В селянській одежі простій,

чи боса, чи взута – не знати,

Не вміє ця вбога пошана

слідів на снігах лишати.

Збилася вітром вербовим

з пліч снігобіла хустка,

Іде, і хоч би слідочок, – пустка за нею, пустка…

«Чекай-но! Я йду за тобою,

помано, фата-моргано!..»

«Ходи,Маркіяне,тобі я

рідною мовою стану!..»

2-й «мистецтвознавець».  Оригінальна поезія М.Шашкевича, близька своєю мелодійністю до народної пісні, привертала увагу композиторів, М.Вербицький, А.Вахнянин, В.Матюк, М.Колесса, С.Стельмащук, С.Людкевич, А.Кос-Анатольський зверталися до творчості Шашкевича, поєднуючи її з музикою.

3-й «мистецтвознавець».  Цікаві вірші про М.Шашкевича написали поети Д.Павличко («Маркіян Шашкевич»), Р.Братунь («На відкриття пам’ятника М.Шашкевичу в с.Підлиссі»), В.Лучук («Сповідь Маркіяна Шашкевича перед майбутнім»), І.Драч («Я так як бачу космонавта…»), І.Калинець («На могилі поета»), О.Сенатович («Пам’яті Шашкевича»), В.Колодій («Маркіянова дорога»). Є вірш, присвячений 200-літтю з дня народження поета у творчому доробку нашого поета-п’ятикласника Миколки Рудика.

Декламатор.

До 200-ліття з дня народження Маркіяна Шашкевича

Маркіян Шашкевич –

Це слова українського царевич.

Хоч йому вже 200 літ,

В літературі він залишив слід.

Був будителем народу,

Мову захищав він і свободу.

Про діточок дуже дбав

І першу читанку їм склав.

Він «Руську трійцю» заснував

І молитвами Господа благав,

Щоб українська мова розцвіла,

Видав альманах «Русалка Дністрова»,

Поетом для народу справжнім був

І вічну славу тим собі здобув.

«Точка зору».   Учнівські відповіді на сформульоване на початку уроку проблемне запитання.

ІІІ.  Підсумок уроку.

Слово вчителя.  Міг би Маркіян Шашкевич шукати примирення з невільницьким середовищем, міг би, зрештою не ставати на позицію народного оборонця. Та не для того в його жилах текла кров патріота. Ось як він писав до знедоленого приятеля:

Відкинь той камінь, що ти серце тисне!

Дозволь: в той сумний тин

Най свободоньки сонечко зблисне;

Ти не неволі син!

Основна заслуга організатора «Руської трійці» в тому, що він та його друзі-однодумці перші на Західній Україні піднесли прапор боротьби за нову, народну культуру. То був справжній героїзм – заспівати рідну пісню серед поміщицького ярма, в умовах рекрутчини,злиднів і суцільної асиміляції, в часи, коли українцям над Дністром на волю ще й не розвиднялося. Тому треба віддати шану тим, хто до самопожертви щиро трудився в ім’я народу, для блага сучасних і грядущих поколінь.

Бесіда

●   Прочитайте цілі уроку. Чи досягли ми їх?

●   Який із проектів запам’ятався найбільше?

Домашнє завдання.

Написати твір на одну з тем: «Літературний лист до письменника», «Чим мене схвилювали життя і творчість Маркіяна Шашкевича».

Оцінювання.  Заповнення карток самооцінювання. (Кожен учень виставляє оцінку собі за презентацію проекту. На картці вже наявні оцінки вчителя й учня за підготовчу роботу. На основі записів і власних спостережень учитель виставляє підсумкові оцінки.)

 

Контрольна картка оцінювання.

Дата  _______________________

Прізвище, ім’я _______________________________

Підготовча робота

 

Презентація проекту

 

Підсумкова оцінка

 

Самооцінка

Оцінка вчителя

Самооцінка

Оцінка вчителя

 
   

Урок підготовлено вчителем-методистом Городоцького НВК №2 Либою Н.Г.

Вчився Маркіян спочатку в сільського дяка,потім у Золочівській школі,згодом – у гімназіях Львова та Бережан. Оскільки рідна мова у цих закладах переслідувалася,а Шашкевич її дуже любив змалку,О.Петраш, припускає,що «може, саме у ті дні понурі» з’явилися в душі юнака перші спалахи бунту проти брутального духовного гніту, кривди, що вилилися потім у гордих акордах – «Руська мати нас родила» та «Ти не неволі син…»

Comments are closed.

прайсы на ремонтные работы сюда | все для кондитера по ссылке