Категорії

Введіть ваш e-mail для підписки:

Наша кнопка


Свято зимуючих птахів

Свято зимуючих птахів

Цілі: розширити і закріпити знання учнів про птахів, їхню поведінку і спосіб життя, про роль і місце у природі, про значення у житті людини й у природі; поглибити знання учнів про зимуючих птахів нашої місцевості, екологічні зв’язки між ними та навколишнім середовищем; розвивати  інтерес, спостережливість; навчити правил поведінки в природі, учити замислюватися над наслідками своїх дій; виховувати в дітей дбайливе ставлення до пернатих друзів, любов і милосердя до всього живого на землі, розвивати логічне мислення.

Обладнання: малюнки про птахів, гнізда птахів, пташині будиночки, плакати з написами:

- Птахи – частина природи, без яких її врода була б неповною;

- Птахи – наші друзі;

- Птахи – вірні наші помічники, захисники лісів, полів, садів

від шкідників і гризунів;

- Охороняй і бережи пташину, піклуйсь про неї і допоможи їй

у важку хвилину.

І. Вступне слово вчителя.

ІІ. Перегляд сценарію свята.

ІІІ. Вікторина про птахів.

IV. Інтелектуальна гра « Розумники і розумниці »

V. Робота із залом:

Зяблик

1. Загадки.

2. Конкурс « Угадай, що це за птах? ».

3. Прикмети про птахів.

4. Прислів’я про птахів.

5. Угадай, кому належить це гніздо?

6. Конкурс «Пісні про птахів ».

VI. Підбиття підсумків свята.

 

 

 

1 – й ведучий. Твердження, що краса врятує світ, відомо всім, бо людина стала людиною, коли побачила яскраве різнобарв’я рідної природи, коли почула спів жайворонка й тьохкання солов’я, коли відчула тонкі пахощі бузкового цвіту й медові розливи білої акації. Але людина інколи забуває, що вона є лише часточкою природи, із законами й силами якої необхідно рахуватися.

2 – й ведучий. На нашій планеті понад 8600 видів, зокрема в Україні понад 360 видів осілих, перелітних, зимуючих та залітних птахів.

1 – й ведучий. Птахи прикрашають землю. Їх весела, дзвінка пісня, яскраве забарвлення оживляє природу, вселяє в нас бадьорість і радість.

2 – й ведучий. Ми любимо наших пернатих друзів. Вони дорогі нам як незамінні помічники людини в боротьбі за врожай, вірні союзники в знищенні шкідників сільського й лісового господарства.

1 – й ведучий. Птахи – частина природи, без яких її врода була б неповною!

Птахи – наші друзі! Птахи! Їх можна побачити й почути скрізь: у парках, скверах, садах, лісах, на полях, біля водойм, у містах і селах або просто на вулицях.

2 – й ведучий. Птахи – це пісня й політ! Це голоси наших лісів, полів, гір і пустель. Їхні пісні звучать на Землі цілий рік. Їхні голоси ми чуємо вдень і вночі.

1 – й ведучий. Птахи – діти повітря, підкорювачі повітряного океану. Вони можуть підніматися вище гір і хмар, перелетіли пустелю, море, океан.

2 – й ведучий. Птахи – діти веселки. Пір’я переливається всіма кольорами веселки. Вони несуть радість людям.

1 – й ведучий. Птахи – частина природи, без них її врода була б неповною.

2 – й ведучий. Птахи – вірні наші помічники, захисники лісів, полів, садів від шкідників і гризунів.

1 – й ведучий. Тому їх потрібно охороняти й берегти. Про них потрібно піклуватися й допомагати їм у важку хвилину.

1 – й учень.  (читає вірш В. Бичка «Зима» )

Дорога біла стелиться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

І ліс дріма. Безлистою

Верхівкою поник.

Над ним пісні висвистує

Лиш вітер сніговик.

2 –й учень. (Читає вірш І.Блажкевич «ВЗИМКУ»)

Ой, мороз. Який мороз!

Всіх пташок проймає дрож.

Скачуть – плачуть горобці:

–       Дайте нам зерна, ців – ців!

А синички невеличкі просять:

– Дайте рукавички!

Снігурі сидять вгорі,

Заздрять дуже дітворі:

 

–       Вам, дівчатка і хлоп’ятка,

Тепло, бо у вас є хатка.

А у нас нема хатинки,

Й на обід – ані зернинки.

 

Як почув Василь пташок,

Одягнувся в кожушок,

Взяв пшона і хліба скибку,

На подвір’я вибіг швидко,

 

Всіх пташок нагодував,

І здалось, мороз пропав:

Горобці защебетали,

І синичкам тепло стало.

Пісня «Три білих коня»

Застигли річки, кригою скувало.

І снігом білим замело.

В лісі звірям тяжко жити стало, (Двічі)

Бо навколо вже зима, зима, зима.

Так давайте разом допоможемо їм

Цю зиму холодну прожить.

Віддячать пташки, нам віддячать пташки,

Улітку у наших садах.

Учитель:

Холодно зараз в лісах і лугах,

Холодно зайчикам, лискам, птахам.

Затишно, тепло в класі у нас,

Друзі мої, я вітаю всіх вас!

 

Так, дійсно, холодно. По землі йде зима. І холодно не лише нам, коли ми виходимо на подвір’я , а й звірам і пташкам, які нас оточують. Тому сьогодні ми поговоримо про те, як можна допомогти птахам узимку.

Птахи – наші пернаті друзі. Багато птахів відлітають восени в теплі краї, але деякі залишаються зимувати з нами. Дуже скрутно пташкам у цей період – холодно й голодно.

1.Зима… Зима. Не те , що в літку…

Біліє далеч снігова.

І на малесеньку чечітку

Колючий острах навіва.

 

2.Гуляють білі сніговиці,

Тріщить мороз. Гудуть вітри.

Сидять зажурені синиці,

І повзики, і снігурі…

3.Дзьобатий дятел працьовито

У кору стука – не дріма.

Але тепер йому не літо –

Кругом зима, кругом зима!

 

4.А сніг летить, а вітер злиться,

І навіть щиглик на біду,

Хоч звичка в нього – бадьориться,

Притих під кущиком в саду.

Сніжинки білі – не комахи.

А ковдра біла – не тепло.

 

2 – й ведучий. Важко доводиться птахам узимку. Особливо важко буває синицям. Інколи з десяти перезимує лише одна.

1 – й ведучий. У мороз і заметілі птахи замовкають. Вони ховаються в затишні місця й настовбурчують пір’я. Так вони зберігають тепло. Часто взимку птахи гинуть від голоду. Саме голод для пташки страшніше , ніж холод.

2 – й ведучий.  У морозну ніч голодні, ослаблені птахи легко замерзають або стають здобиччю хижаків. У цей час у дуплах або просто на снігу можна знайти замерзлих синиць, повзиків та інших птахів.

  

Поспіши, дитино мила,

Глянь на світ навкруг:

Усе зима снігом покрила –

І поля, і луг.

Ні зігрітись у промінні,

Ні знайти зерна,

Ось лежить там на камінні

Пташка нежива.

А тут друга прилетіла,

Жалібно квилить :

Поможи, дитино мила,

Сю зиму прожить.

Обережно, о дитинко,

Хлібця накриши

І кришинки в годівничку

Пташці принеси.

 

Синичці поріжу тоненько сальця.

Ні, ні, не посиплю на неї сільця,

Конопляних зерен сипну снігурам

І житніх окрушин горобчикам дам.

Кільчастої горлиці теж не забуду –

Насінням її підгодовувать буду.

 

ПІСНЯ  НА  МЕЛОДІЮ  «СМУГЛЯНКА».

Якось вранці ми у школі

Засмутилися усі.

Потрібна пташкам допомога,

Тож зберемося ми всі.

Побудуймо годівнички

І насиплемо харчів.

Будуть прилітати наші друзі з відусіль.

Пташка мила,

Вільно, вільно ти літай,

В годівничку, в годівничку завітай!

Хай морози вже не лякають,

Співом душу звеселяй.

1 – й ведучий. А чи знаєте ви, що горобці розмножуються по два – три рази на літо і своїх пташенят вигодовують майже виключно комахами, головним чином шкідниками зелених насаджень. У мороз і холоднечу горобці не залишають людину. Вийдіть зимовим ранком на вулицю. Навкруги біло – біло, дерева вкриті інеєм. Здається, усе живе завмерло. І раптом – голос горобця : «Жив…жив». Нашому горобцю в Бостоні (США) встановлено пам’ятник за порятунок садів від гусені. Зграйка горобців знищує до 3000 насінин різних бур’янів щодня. Як і інші птахи, горобці заслуговують повагу і потребують підгодівлі. Та й не тільки сірі горобці залишаються зимувати в рідному краї, звеселяючи наше око.

 

Подивіться : у дворі

В чорних шапках снігурі.

Ще й червоні фартушки

Одягли собі пташки.

Значить сніг і холоди

Наближаються сюди.

Снігурами через те

Їх тепер ви і звете.

 

2-й ведучий. Снігура можна визначити за смутними монотонними посвистами «гв’ю», а також за червоною грудкою. Узимку ці птахи живуть зграйками, дуже полюбляють ягоди горобини. Їдять також насіння та ягоди багатьох деревних і чагарникових рослин. Із серпня по квітень снігурі ведуть кочовий спосіб життя, залітають далеко за межі лісу. У зимовий період трапляються й у нас. Птах потребує охорони.

1-й ведучий. Досить часто в саду, біля двору можна взимку побачити дятла. Його недаремно називають лісовим деревним лікарем. Кожне дерево обстукає він, відшукуючи комах-короїдів, і обов’язково  зловить їх, не даючи дереву загинути. А допоможе йому в цьому його язик, який прямо-таки чималенький – до12 см завдовжки та ще й дуже гнучкий.

 

В дятловій кузні гаряча пора.

Дятлова кузня стоїть край двора.

Дятел невтомно працює щодня –

Така роботяща у нього рідня.

Вчився він змалку так працювати,

Щоб шкідників з-під кори здобувати.

 

2-й ведучий.  Та чим холодніше стає на дворі, тим далі ховаються під кору комахи, і навіть дятлові нелегко їх дістати. Ось і починає дятел видовбувати насіння із шишок сосни і ялини. Таку їдальню, влаштовану на дереві, називають ще «кузнею». Дерева з «кузнею» знайти не важко : навкруги валяються розкльовані шишки та луски. Частина насіння із шишок падає вниз, а потім проростає. Так дятли сприяють поновленню лісів, парків. Користь усіх дятлів, насамперед, полягає в тому, що вони стежать за санітарним станом  дерев не періодично, а протягом усього року, адже дятли на зиму нікуди не летять. Існує кілька видів дятлів, назви яким дали через забарвлення. Є великий і малий строкатий дятли, є сизий дятел.

1-й ведучий. Поряд з дятлом завжди можна помітити зграйку синичок. Саме їм не під силу роздовбати тверду кору, але те, що не встигне помітити дятел, не пропустить зірке синиччине око. У кладці синиці 12-14 яєць. Вміщуються вони у гнізді тому, що воно як гумове, і цю еластичність надає йому павутина, що скріплює всі деталі. Кожна синичка за добу з’їдає  стільки, скільки важить сама. Якби людина мала такий самий апетит, то вона повинна була б з’їдати 40 буханок хліба за день.

2-й ведучий. Синиця велика розміром завбільшки з горобця. Веде осілий спосіб життя. Весну і літо синиці проводять у лісі, а восени збираються в невеликі зграйки й перекочовують ближче до житла людини. У тривалі морозні ночі зграйки синиць збираються разом і сплять, тісно пригорнувшись одна до одної, щоб було тепліше. У дуже морозні зими птахи гинуть не від холоду. Їм не страшний мороз, коли є годівниці з насінням  і шматочками несоленого сала.

1-й ведучий. Уздовж центральної доріжки нашої школи росте алея горобини. І всі, напевне, помічали, що за кілька місяців на деревах не стає яскраво-червоних ягід. Це дрізд – горобинник поласував ними. І не тільки поласував, в й надалі запасся, позбивавши ягоди в сніг, де вони  і зберігаються аж до тої пори, коли сніг починає танути.

2-й ведучий. Є серед зимуючих птахів і такі, про які складено цілі легенди. Таким птахом є шишкар. Дзьоб у нього хрестоподібний, щоб легше лущити насіння. Пташенята не замерзають у найлютіші морози тому, що стінки гнізда товсті (до3 см), вистелені пухом, і дуже турботлива матуся не покидає гніздо  від тої пори, коли знесе перше яєчко, і до тої пори, коли з нього вилетять пташенята. Весь час і самку і пташенят годує тато шишкар. Соснове і ялинове насіння містить багато смоли. А тому птахи ніби просмолюються і ще під час життя перетворюються наче в мумії, тож і трупики їх після смерті довго не розкладаються, іноді зберігаються 15-20 років. А взагалі ці пташки дуже веселі і рухливі.

1-й ведучий. А взагалі птахи люблять говорити, іноді навіть «іноземними» мовами. Таких птахів називають птахами-пересмішниками. Найчастіше у нас можна зустріти прямо у дворі сойку. Іноді з кущів чути дзвінке стрекотіння, дуже схоже на сороче. Але, придивившись, ви побачите не сороку, а сойку. Є сойки, що імітують собачий гавкіт, нявкання та інші звуки. За розмірами цей птах трохи менший за ворону, має чорні вусики, синю смужку на крилах, чорний хвіст, буро-рожеве пір’я. Птах поширений по всій Україні,віддає перевагу дубовим лісам, тому що дуже любить жолуді. Узимку, коли голодно і холодно, за дрібними малопомітними прикметами сойка знайде схованку із жолудем, розкопає сніг і витягне із схованки свій запас або його частину. Та частина запасів, що залишилася не з’їденою, проростає молодими дубками. Так сойки саджають ліс, і не тільки саджають, але й розселяють дуби, адже жолуді важкі й самі далеко від материнського дерева не падають.

2-й ведучий. Як бачите, нелегко доводиться птахам узимку. Багато з них гине не тільки від холоду, а й від голоду. А тому-то й повинні прийти їм на допомогу люди. Дуже люблять птахи ласувати розчавленим насінням соняшника і жолудів, а також насінням кавунів, динь, гарбузів, кабачків. Із задоволенням підберуть вони крихти хліба, зерна проса, які ви насиплете їм у годівнички, а синички ще й полюбляють несолене сало, яке ви підв’яжете їм  на нитці чи нанизите на дріт.

1-й ведучий. Та щоб весело співали наші птахи, їх обов’язково слід підгодовувати. Які ж годівнички годяться для цього? Це може бути стаціонарний кормовий столик з дахом, на який можна покласти багато різного корму, або ж автоматичні (самопідсипаючі) годівниці, для яких можна використати звичайну пляшку, що попередньо треба покрити матовим матеріалом, щоб не відлякувати пташок.

( ДЕМОНСТРАЦІЯ ЗРАЗКІВ ГОДІВНИЦЬ, ЯКІ ВИГОТОВИЛИ УЧНІ ).

 

 

Поки жити планета ця буде,

Поки світ ще в полоні краси,

Бережіть птахів, людоньки – люди.

Хай чарують їх голоси.

 

Не стріляйте у лебедів білих,

Не вбивайте синичок малих,

Вони менші брати і несмілі,

Тож давайте полюбимо їх.

 

Шануй, примножуй скарб неоціненний,

Який вручила нам свята земля.

Насаджуй сад і прочищай джерельце.

І скривдити не дай маленьких пташенят.

Ніколи не зробимо шкоди

Тварині ми  в ріднім краю.

Нехай звеселяють природу –

Співають пташки у гаю.

 

Ми друзі їх вірні і щирі,

Бо ми бережем повсякчас

Пташок, що літають у вирій,

І  всіх, хто зимує у нас.

Додано вчителем біології Дубаневицької ЗОШ І-ІІ ступенів Петричко О.О. Фото Романа Маковецького

Comments are closed.

аренда строительной техники в Спб, компания по аренде строительной техники адреса.